Рекомендації по використанню Геосервісів у навчанні історії

Просторова компетентність відноситься до загальновизнаної і стабільної групи предметних компетентностей, які набуває учень в процесі навчання історії. Просторова компетентність присутня в кожній історико-методичній класифікації предметних компетентностей учнів, що вказує на важливість її формування в процесі навчання історії.  

В радянський період розвитку методики навчання історії вміння учнів орієнтуватися в історичному просторі зводилися до вміння «читати» історичну карту. Розвиток подібних просторових вмінь забезпечувався найпростішим способом використання історичної карти на уроці – показ учителем під час пояснення навчального матеріалу рік, міст, маршрутів, місць битв. Якщо учитель використовував карту як джерело нових знань, то він повинен був ніби читати карту, залучаючи до цього процесу самих учнів. Карта в цьому випадку повинна була відігравати роль своєрідного наочного конспекту, систематизуючи фактичний матеріал та фіксуючи події в просторі й хронологічній послідовності.

На сьогодні єдності в питанні стосовно структури й ефективних шляхів формування просторової компетентності учнів серед науковців й методистів не існує. Крім того, в наукових дискусіях з цього питання, дуже мало уваги приділяється такому аспекту, як формування просторової компетентності учнів засобами сучасних мережевих технологій. Отож в цій статті ми спробуємо визначити методичні можливості мережевих геосервісів в процесі навчання історії.

Насьогодні в Інтернет-просторі існує велика кількість мережевих геосервісів, які можнарозглядати, як мережеві навчально-методичні інтерактивні комплекси. Наприклад, з сайту Scientific Visualization Studio (http://svs.gsfc.nasa.gov) можна звантажувати анімовані дані, які щодня поновлюються, про різні природні процеси і стихійні біди і накладати їх на зображення земної поверхні. З Інтернет-сервісу Globe (http://www.globe.gov) можна отримати інформацію про температуру, опади, тиск тощо. Геосервіс World Wind – тривимірний інтерактивний віртуальний глобус, створений NASA й здатний показувати адміністративні межі, назви населених пунктів, плани міст, прапори країн і багато що інше. Компанія Microsoft розвиває власний проект Virtual Earth.

Всі ці ресурси завдяки вдалим концептуальним і програмним рішенням переросли традиційнукартографію і змінили наші звичні форми умовно-графічного представлення фізичного простору.

Але серед різноманітних геосервісів ми більш детально зупинимося на Google-maps, оскільки, на нашу думку, цей мережевий геосервіс якнайкраще підходить для його використання під час навчання історії.

 Google-maps – один із мережевих геосервісів корпорації Google, який дозволяє знаходити, відзначати, коментувати та оцінювати різні об’єкти на зображенні земної кулі з досить високою точністю.

Вчителя історії мережевий сервіс Google-maps повинен зацікавити з наступних причин: 

·     Як джерело карт і зображень місцевості при вивченні історії та краєзнавства;

·     Як платформа для вирішення дослідницьких завдань з історії, пов’язаних з обчисленнями відстаней, підбором найкоротшого шляху, порівнянням особливостей різних місцевостей і т.д;

·     Як платформа для креативної діяльності з моделювання нового вигляду місцевостей з нанесенням різного роду зображень та об’єктів, що пов’язані з вивченням історії;

·     Як методичний інструмент для організації кооперативної діяльності учнів в процесі навчання історії.

Розглянемо ці функції мережевого геосервісу більш детально. Отже, зображення земної поверхні користувачеві цього сервісу доступно у популярному з недавнього часу форматі 3 D, у режимі карти та в режимі Google Earth. Щоб переглядати земну поверхню у форматі 3 D на комп’ютер потрібно завантажити відповідний плагін. Це здійснюється автоматично шляхом клікання маніпулятором на відповідному посиланні.

Геоінформаційна система Google Earth вбудована в Google-maps – це тривимірна модель Землі, створена на основі фотографій з супутника високої якості. Вона дозволяє проглядати тривимірні зображення великих міст з високою точністю. Змінюючи масштаб зображень, можна побачити як планету загалом, так і будь-якій будинок в будь-якій місцевості. Для візуалізації зображення використовується тривимірна модель всієї Земної кулі з урахуванням висоти над рівнем моря. У тривимірності ландшафтів поверхні Землі й полягає головна відмінність програми Google Earth від Google Maps. Користувач може легко переміщатися в будь-яку точку планети, керуючи положенням «віртуальної камери».

В свою чергу, в режимі «Карти» користувач може обрати зображення земної поверхні зроблені з супутника, які завдяки високій роздільній здатності,  створюють ілюзію присутності в певній точці простору. Інший варіант – це за допомогою інструменту «Ландшафт» перейти до зображення земної поверхні, яке буде нагадувати топографічну карту.

В Google-maps інтегровано також службу Google Street View, яка надає користувачам можливість «подорожувати» в тривимірній проекції вулиць. Така функціональність створена за допомогоюкругового фотографування місцевості спеціальним обладнанням в режимі реального часу. В підсумку створюється багато сферичних панорам з прив’язкою до географічних координат. Користувачевінадається можливість перемикатись між ними, використовуючи для цього інтуїтивно зрозумілий інтерфейс, створюючи відчуття пересування в просторі. Є можливість розпізнавати пласкі поверхні, такі як фасади будівель, а також наявна можливість отримання найвдалішого ракурсу для перегляду вибраного виду. Активація служби відбувається шляхом натискання відповідного значка у формі символічного зображення людини. За допомогою цієї служби вчитель може проводити віртуальні екскурсії та огляд визначних історичних пам’яток та місць. 

Google-maps – це не тільки карта, але й джерело текстової та візуальної інформації пов’язаної з певним історико-географічним об’єктом. Наприклад, вибравши опцію «Зображення» та використовуючи різноманітні теги, ми отримуємо можливість вибирати певну категорію зображень й виводити їх на карту, з якою ми в цей момент працюємо. Серед великої кількості тегів зустрічаються зокрема «Архітектура», «Мистецтво», «Замок» тощо. Отже, тільки одним кліканням комп’ютерного маніпулятора ми можемо вивести на карту фото замків України. При цьому зображення прив’язані до місця де знаходяться ці замки.

Крім візуальної інформації до карти прив’язана інформація з Вікіпедії. Для того, щоб вивести на карту інформацію з Вікіпедії нам достатньо, як і в попередньому випадку, вибрати відповідну опцію в контекстному меню. Наприклад, щоб знайти зображення замку в Збаражі й відповідну інформацію з Вікіпедії, що стосується замку, ми повинні ввести в поле пошуку на карті одне-єдине слово – «Збараж». Система сама перенаправить нас до відповідного місця на карті, до якого буде прив’язане зображення замку і стаття в Вікіпедії у вигляді відповідного інтерактивного посилання.

Кожен користувач цього сервісу може створювати свої власні карти та робити відповідні на ній позначки. Таким чином, в процесі навчання історії можуть створюватися карти до кожної навчальної теми. Наприклад, вчитель створює карту «Культура і духовне життя в Україні (1917-1921 рр.)» надає доступ до цієї карти учням та ставить відповідне завдання: «Позначити на карті історико-культурні об’єкти, які виникли в зазначений період». Відповідні позначки учні можуть зробити використавши набір як стандартних піктограм, так і обравши зображення самих об’єктів, які вони збираються занести до карти. Щоб здійснити подібну процедуру учням потрібно знайти відповідне зображення в Інтернеті та вписати його, як адресу піктограми. Навіть в цьому простому варіанті використання мережевого геосервісу діяльність учнів набиратиме рис дослідницького та творчого характеру.

Виконуючи подібні завдання учні набуватимуть досвіду створення власних карт й картосхем приходячи до розуміння того факту, що будь яка історична карта є авторською інтерпретацією історичного простору. Крім того добираючи відповідні піктограми до своїх зображень учні самостійно прийдуть до висновку, що будь-який символ, що використовується на історичній карті, несе певну інформацію та містить у собі певний смисл. Важливо, що відповідний авторський продукт можна роздрукувати.  Функцію друку до того ж можна використати інакше – роздрукувати «чисте» зображення частини земної поверхні, як один із варіантів її контурного зображення для організації подальшої роботи з ним учнів на уроці.

Працюючи над власною картою, учні створюють цілий мультимедійний ресурс в який можна інтегрувати текст, зображення, відео чи будь-який інший об’єкт шляхом надання відповідного посилання. Це відбувається наступним чином. Як тільки учень визначає місце, яке він збирається позначити на карті, відкривається відповідне діалогове віконце. До цього віконця користувач може додати відповідний опис об’єкту, вставити зображення, або ж подати посилання на будь-який інший веб-ресурс. 

Робота учнів на сервісі Google-maps – ефективний спосіб формування такого базового вміння учнів, як вміння орієнтуватися в історичному просторі.  Пошук відповідного місця на карті може відбуватися двома варіантами: шляхом «подорожі» по карті, коли користувач просто перетягує зображення земної поверхні у відповідному напрямку, або ж більш простіший варіант – задати назву історико-географічного об’єкта в поле для пошуку, й система сама перенесе користувача до цього об’єкта. Перший спосіб орієнтації сприяє формуванню таких вмінь учнів, як знаходити історико-географічний об’єкт на карті та співвідносити історичну карту з своїм прототипом – зображенням земної поверхні.  Другий спосіб орієнтації сприятиме розвитку вміння учнів визначати географічне розміщення історичного об’єкта на карті словами.

Обчислення відстаней, підбір коротшого шляху та інші маніпуляції, пов’язані з вмінням учнів знімати з карти цифрову інформацію, вимірювати відстані та площі з використанням масштабу здійснюються за допомогою інших інструментів –  «Намалювати лінію» та «Намалювати фігуру». В першому випадку учні можуть дуже швидко визначити відстань, яка відділяє два об’єкти, адже система робить це автоматично, в другому – позначити на карті відповідну територію. Використання відповідних інструментів цього мережевого геосервісу дозволяють перекласти здійснення, механічних за своєю природою, операцій на комп’ютер й відвести більше часу на творчу й дослідницьку діяльність учнів.

Використання мережевого геосервісу Google-maps з метою організації кооперативної діяльності учнів є майже необмеженим за кількістю варіантів. Над однією картою може працювати будь-яка кількість користувачів мережевого геосервісу. Єдина вимога – мати обліковий запис в системі Google. Створюючи карту власник може або ж запросити користувачів до її редагування, або ж налаштувати карту таким чином, що будь-хто може залучитися до процесу її редагування. Останній варіант є небажаним зважаючи на величезну кількість Інтернет-вандалів в цифрому просторі, які можуть видалити всі результати роботи групи.  

Над картою у форматі кооперативної діяльності може працювати група учнів, весь клас, або навіть школярі цілого регіону. Наприклад, в цьому навчальному році Миколаївським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти школярам Миколаївщини було запропоновано взяти участь в проекті «Ланцюг поколінь». В ході реалізації проекту завдання школярів полягало в тому, щоб записати спогади про Другу світову війну безпосередніх її учасників та свідків. Після того, як учні здійснять відповідний відеозапис, вони повинні були опублікувати його в Інтернеті на сервісі «YouTube». Умовами проекту передбачалося, що тривалість відео розміщеного в Інтернеті не повинно було перевищувати 10-ти хвилин. Щоб виконати відповідну вимогу, школярам потрібно було скористатися комп’ютерною програмою для редагування відеоматеріалів й вибрати зі спогадів очевидця найважливіші й найцінніші моменти. Наступна частина роботи  полягала в тому, щоб прив’язати відеосвідчення до карти «Ланцюг поколінь», яка була створена за допомогою описаного в цій статті мережевого геосервісу Google-maps. В результаті подібної кооперативної діяльності, до якої були залучені школярі більше ніж 50-ти  шкіл з усієї Миколаївської області, було створено унікальний архів відеосвідчень про Другу світову війну, доступ до якого мають сьогодні всі користувачі Інтернету. Створений кооперативними зусиллями школярів Миколаївської області ресурс «Ланцюг поколінь» доступний за адресою: http://goo.gl/maps/ELe2u

Створення подібного ресурсу – один із прикладів використання мережевого геосервісу Google-maps для організації кооперативної й проектної роботи учнів під час навчання історії.  

Важливо, що сервіс Google-maps дозволяє чітко визначити внесок кожного учня у створений кооперативними зусиллями продукт. Всі дії співавтора прив’язані до його облікового запису, а отже, будь яка позначка на карті може бути ідентифікована за іменем користувача. Крім того, пропонуючи учням розпочати роботу над спільною картою, вчитель попередньо може поставити умову – кожен співавтор працює використовуючи свої власні позначки, які дозволять в подальшому зафіксувати й оцінити його роботу.

  Завершуючи наш короткий огляд використання методичних можливостей мережевого геосервісу Google-maps в процесі навчання історії хочемо зазначити, що настав час змінювати наші традиційні уявлення про картографічний матеріал, який повинен використовувати вчитель на уроці історії та методи роботи учнів з цим матеріалом. Традиційна система освіти не здатна сьогодні адекватно реагувати на виклики, які постають перед людиною в цифровому світі. Представники всесвітньоїпедагогічної спільноти вживають заходи щодо внесення змін до традиційної освітньої моделі. Найбільш ефективні кроки з трансформації освітнього простору з метою розвитку у дітей вмінь й навичок необхідних їм для життя в цифровому світі бачаться в запровадженні проектного навчання, збагаченого мережевими інформаційно-комунікаційними технологіями, гармонійної інтеграції мережевих технологій в навчально-виховний процес. На прикладі використання тільки одного мережевого геосервісу ми намагалися показати, як вчитель історії може формувати в своїх учнів системне й критичне мислення, здатність до співпраці й командної роботи, розвивати в школярівкомунікативні навички, творчість й зацікавленість в результатах своєї навчальної діяльності. 

Мохенджо-Даро.

«Я истребил народы, разрушены твердыни их; пустыми сделал улицы их, так что уже никто не ходит по ним; разорены города их; нет ни одного человека, нет жителей.»

/Соф. 3:6/

В 1922 году индийская археологическая экспедиция под руководством Р. Банерджи, производя раскопки на одном из островов реки Инд, обнаружила древний город, подлинное название которого до сих пор установить не удалось.

К ст. Мохенджо-Даро. Мохенджо-Даро

По результатам раскопок он получил в научном мире название Мохенджо-Даро, в дословном переводе с языка синдхи означает «Холм Мертвых». Несмотря на некоторую неблагозвучность, название Мохенджо-Даро прижилось в научном мире и теперь воспринимается исконным названием древнего города. Этот безымянный город, расположенный на территории современной провинции Синд в Пакистане, являлся одним из центров хараппской цивилизации.
Результаты проведенных в Мохенджо-Даро раскопок убедительно доказывали, что расположенный на горе город почти мгновенно погиб приблизительно 3500 лет назад, в середине второго тысячелетия до нашей эры, вследствие чрезвычайно мощного взрыва, разрушившего все здания города и уничтожившего его жителей. Эпицентр взрыва которого пришелся на вершину холма, где был расположен центр города Мохенджо-Даро, все здания которого были до основания разрушены, в то время у подножия холма, где располагались окраины города, следы разрушений были несколько меньше.

К ст. Мохенджо-Даро

Древние камни Мохенджо-Даро сохранили на себе следы необычайно сильного оплавления и пожара, а их разброс свидетельствовал об огромной мощности взрыва.
Засыпанные землей и камнями единичные и групповые скелеты людей, свидетельствовали о том, что до самого последнего мгновения перед взрывом, люди спокойно ходили по городу Мохенджо-Даро, и разразившаяся катастрофа застала их врасплох.
Изучавшие позже результаты археологических раскопок археологи и ученые из разных стран, были единодушны во мнении, что взрыв, уничтоживший древний Мохенджо-Даро, очень напоминает разрушения Хиросимы и Нагасаки после американских атомных бомбардировок, однако повышения уровня радиоактивности в древнем городе и его окрестностях обнаружено не было.
Нигде в окрестностях Мохенджо-Даро не было найдено и следов извержения древнего вулкана или кратера от падения крупного метеорита.

К ст. Мохенджо-Даро. Мохенджо-Даро

Однако приблизительно в 120 километрах от Мохенджо-Даро, в долине реки Инд, был обнаружен эпицентр древнего землетрясения середины второго тысячелетия до н.э., которое сильно исказило первоначальный облик долины. На этом основании ученые склонны считать, оба эти события были взаимосвязаны друг с другом.
Индийская «Махабхарата» тоже рассказывает о событиях середины второго тысячелетия до н.э., которые имеют непосредственное отношение к нашему рассказу.
Тогда в небе появился целый «небесный город» многочисленных «самодвижущихся огней». И вдруг, внезапно вспыхнув «ярче тысячи солнц», весь «небесный город ослепляющего огня» многочисленными огненными столпами обрушился на Землю, ниспровергая ее города и уничтожая её жителей. Гибель Мохенджо-Даро произошла 3апреля 1528 года до н.э., когда огненный смерч и море бушующего огня от электроразрядного взрыва одного из осколков «кометы-возмездие» накрыл холм и расположенный на нем город, превратив его в развалины и уничтожив жителей. Я неоднократно писал об этом в своих предыдущих работах.
Но несмотря на вышеизложенное, загадочные обстоятельства гибели древнего города Мохенджо-Даро, до сих пор привлекают внимание ученых, рождая самые фантастические гипотезы и версии.

К ст. Мохенджо-Даро. Мохенджо-Даро. Развалины дома в Мохенджо-Даро

Не зная естественно-научных причин, гибель Мохенджо-Даро пытаются объяснить и ядерным взрывом таинственной древней цивилизации и гибелью межпланетного космического корабля во время его посадки.
Так, например, доктор физико-математических наук, профессор Всеволод Корольков на основании таинственной гибели Мохенджо-Даро выдвинул оригинальную версию о том, что первые цивилизации на Земле явились не следствием эволюционного развития, а появились от великих предков, прибывших извне и владевших знаниями в области космологии, астрономии, теории ядра и т.д. А англичанин Д. Девенпорт и итальянец Э. Винченти считают, Мохенджо-Даро постигла участь Хиросимы. Но подобные гипотезы, несмотря на их потрясающую смелость, как правило, несостоятельны, и нарушают первый принцип научного мировоззрения, четко сформулированный Вильямом Оккама: «не следует множить сущностей без необходимости», т.е. не следует создавать новых гипотез для объяснения явлений, которые можно объяснить на основе прежних знаний.
Основанием для подобных гипотез послужила фантастическая температура, расплавившая камни древнего Мохенджо-Даро, которая по расчетам ученых должна была превышать 1500 градусов по Цельсию, и сопоставима с температурой термоядерного взрыва. Действительно, среди руин Мохенджо-Даро, попадаются целые пласты зеленого стекла, образовавшиеся вследствие плавления песка под воздействием высокой температуры. Такие же пласты зеленого стекла находят на ядерном полигоне в пустыне штата Невада (США) после атомных взрывов. Напомню, для плавления песка необходима температура 1500-2000 градусов Цельсия. Сопоставимая температура может быть получена только в доменных или электроплавильных печах. Но такую же температуру создает космический электроразрядный взрыв метеорита. То есть, это неординарное природное явление, легко объясняет разрушение Мохенджо-Даро.

К ст. Мохенджо-Даро. Мохенджо-Даро

Гипотеза электроразрядного взрыва Александра Невского позволяет просто, логично и научно объяснить загадочную гибель древнего города Мохенджо-Даро.
Мне придется еще раз напомнить основные положения этой гипотезы, которая позволяет понять и целый ряд тайн библейского текста, являющихся основополагающими в христианском вероучении.
Согласно гипотезы, «когда в земную атмосферу вторгается крупный, движущийся с огромной скоростью метеорит, то, как показывают конкретные расчеты, образуются сверхмощные потенциалы, и между ним и поверхностью Земли происходит гигантский электрический пробой. В течение короткого времени кинетическая энергия метеорита переходит в электрическую энергию разряда, что приводит к его взрыву.»
При этом, чем больше диаметр и масса метеорита, тем на большей высоте происходит его взрыв.
Полет крупных метеоритов обязательно заканчивается вспышкой гигантского огненного столпа, расширяющегося книзу и состоящего из многих тысяч плазменных каналов (разрядов).

К ст. Мохенджо-Даро. Мохенджо-Даро

По расчетам Александра Невского, «по каждому из этих дуговых каналов протекает импульсный, около миллиона ампер, ток, воздействующий на земную поверхность как взрыв авиационной бомбы с тротиловым эквивалентом в несколько сот килограммов», а на поверхности Земли должно остаться огромное количество воронок со следами высокотемпературного воздействия; оплавленные до стеклообразного состояния камни или порода подвергнутые мощному рентгеновскому или нейтронному облучению, которым сопровождаются электроразрядные взрывы.
В результате электроразрядного взрыва образуются три основных источника мощных ударных волн.

«Возникновение главной, так называемой цилиндрической ударной волны, связано с образованием многоканального электроразрядного столба, в котором выделяется основная энергия разряда.

Вторая, сферическая, как говорят физики, ударная волна, порождается взрывообразным расширением метеоритного материала.

Третья представляет собой обычную баллистическую волну, сопровождающую сверхзвуковой полет любого тела в земной атмосфере.»

К ст. Мохенджо-Даро. Мохенджо-Даро

Как видно из вышеизложенного, основными поражающими факторами электроразрядного взрыва являются ослепительный яркий столп всепожирающего огня, температура которого сопоставима с температурой ядерного взрыва, и порожденная им сокрушительная ударная волна, обладающая мощностью ядерного взрыва.
Именно эти поражающие факторы электроразрядного взрыва и явились составляющими, для создания образа Бога Святого Духа в библейских текстах.
Вот дословное описание поражающих факторов электроразрядного взрыва метеорита, взятое из Библии: «Грядет Бог наш, и не в безмолвии: пред ним огонь поедающий, и вокруг него сильная буря.» /Пс. 49:3/.
Эти строки библейского текста были написаны свидетелем катастрофы 3600 лет назад, но они лаконично и точно выразили его сущность.
Приведу еще несколько характерных описаний образа нашего Бога.

К ст. Мохенджо-Даро. Мохенджо-Даро. Прорицательница Ванга

Знаменитая болгарская прорицательница Ванга, богобоязненая и глубоко верующая женщина, но обладающая особым даром ясновидения, представляла Бога в образе огромного раскаленного огненного шара, как горящего в атмосфере Земли метеорита. И это абсолютно правильно с точки зрения гипотезы о «комете-возмездие».
Вот как записала ее слова племянница Ванги, журналистка Красимира Стоянова в своей книге «Ванга».
«На вопрос журналиста, видела ли она Христа, она ответила так: «Да, но он не имеет фигуры. Это огромный огненный шар, на который невозможно смотреть из-за свечения. Только свет, ничего другого не видно. Если кто-то скажет тебе, что видел Бога, знай, что это неверно.»
Наука до сих пор не может объяснить феномен Ванги, но количество ее точных прогнозов, подтвержденных болгарскими учеными, превысило 86%. Верующая Ванга, вопреки версии официальной Церкви, представляет Бога не в виде богочеловека, а в виде огненного шара, и, на мой взгляд, это является еще одним доказательством ее загадочного дара ясновидения.
Об этом же свидетельствует и евангелист Матфей: «Тогда, если кто скажет вам: «вот здесь Христос», или «там», не верьте; ибо восстанут лжехристы и лжепророки и дадут великие знамения и чудеса, чтобы прельстить, если возможно и избранных. Вот я наперед сказал вам. Итак, если скажут вам: «вот, Он в пустыне», - не выходите; «вот, Он в потаенных комнатах» - не верьте.» /Мф. 24:23-26/

К ст. Мохенджо-Даро. Мохенджо-Даро

Из вышеприведенного отрывка текста явственно следует, речь не может идти о человеке в образе Бога.
И уже следующая строка библейского текста свидетельствует о том, что речь идет об электроразрядном взрыве небесного тела: «Ибо как молния исходит от востока и бывает видна даже до запада, так будет пришествие Сына Человеческого.» /Мф. 24:27/.
Выше, я уже давал пояснение по поводу того, что из-за архаичности языка того времени, словом «молния» в библейских текстах обозначается столп электроразрядного взрыва. Но надо сказать, несколько позже, слово «столп» прочно вошло в лексикон христианской Церкви.
Говоря о библейской символике электроразрядного взрыва, я не могу не рассказать и о Радуге Завета, ибо данное выражение является его библейским синонимом.

К ст. Мохенджо-Даро. Мохенджо-Даро. Радуга

Об этом завете сообщается в первой книге Моисея: «Поставляю завет Мой с вами, что не будет более истреблена всякая плоть водами потопа, и не будет уже потопа на опустошение земли. И сказал Бог: вот знамение завета, который Я поставляю между Мною и между вами, и между всякою душею живою, которая с вами, в роды навсегда: Я полагаю радугу Мою в облаке, чтобы она была знамением завета между Мною и землею. И будет, когда я наведу облако на землю, то явится радуга в облаке; и Я вспомню завет Мой, который между Мною и между вами, и между всякою душею живою во всякой плоти; и не будет более вода потопом на истребление всякой плоти. И будет радуга в облаке, и Я увижу ее и вспомню завет вечный между Богом и между всякою душею живою во всякой плоти, которая на земле.» /Быт. 9:11-17/.
Несмотря на архаичность языка, из данной цитаты понятно, речь идет о знамении явления, которое по виду похоже на радугу.
Продолжим цитировать библейский текст, используя свидетельство Иоанна Богослова: «И видел я другого Ангела, сильного, сходящего с неба, облеченного облаком; над головой его была радуга, и лице его как солнце, и ноги его, как столпы огненные.» /Откр. 10:1/

К ст. Мохенджо-Даро. Архангел Михаил

Ангел (досл. «вестник», «посланник») – мифологическое обозначение метеорита, и в этой цитате дано аллегорическое описание столпа электроразрядного взрыва метеорита, которое ассоциируется с радугой. Чтобы еще больше прояснить ситуацию, приведу еще одно свидетельство пророка Иезекииля: « И я видел как бы пылающий металл, как бы вид огня внутри его вокруг; от вида чресл его и выше, от вида чресл его и ниже, я видел как бы некий огонь, и сияние было вокруг его.
В каком виде бывает семицветие на облаках во время дождя, такой вид имело это сияние кругом.» /Иез. 1:27-28/.
В приведенной цитате совершенно отчетливо сказано, столп электроразрядного взрыва похож на радугу.
Теперь окончательно проясним ситуацию и сравним эти свидетельские показания очевидцев Критской катастрофы, сделанные архаичным языком середины второго тысячелетия до н.э., с показаниями свидетельницы Тунгусской ката катастрофы Бараковой. Она увидела и охарактеризовала столп Тунгусского электроразрядного взрыва, высота которого, по разным оценкам, составляла от 10 до 20 километров: «Встала стрела прямая, вся из лент разноцветных.»

К ст. Мохенджо-Даро. Архангел Михаил

Именно об этом свидетельствуют очевидцы Критской катастрофы и многочисленные описания в библейских текстах, и поэтому в Библии столп электроразрядного взрыва называется Заветом Радуги посреди Бога и людьми. Отрицать столь очевидное, нелепо, поэтому в конечном итоге, рано или поздно, нам придется признать научную основу библейских текстов.
А согласно гипотезы электроразрядного взрыва Александра Невского, разные цвета плазменных каналов разряда, были обусловлены разной их температурой по краям и в середине столба разряда.
Надо сказать, в религиозной символике падение метеорита в атмосфере Земли представляли наподобие полета ангела с огненным мечом. В современной иконографии с огненным мечом изображается архангел Михаил.

ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ, ЩО...

Скіфи — народ, що жив на території теперішньої України протягом VII ст. до н.е.—III ст. н.е. Такого довголіття не знав жодний стародавній народ, що перебував на території нашої Батьківщини.

***

Перший на території нашої країни "перепис населення" зробив скіфський цар Аріант, прагнучи полічити кількість своїх підлеглих. Під страхом смертної кари він наказав всім дорослим чоловікам своєї держави принести по бронзовому вістрю стріли. Їх виявилося так багато, що цар вирішив спорудити з них собі пам'ятник. Він звелів розплавити вістря і відлити мідну посудину, яку було встановлено в священній місцевості Єксампеї, десь між Дніпром і Південним Бугом. Посудина ця вміщувала 600 амфор (щонайменше 6 тис. літрів), а товщина її стінок становила 6 пальців.

***

Давньогрецький історик Геродот, що мандрував Скіфією, подав кілька легенд про походження скіфів. За однією з них, прародичем скіфів був син Зевса Геракл. Подорожуючи по Таврії, він одного разу заснув, а коли прокинувся, побачив, що зникли кудись його коні Пошуки привели Геракла до Гінеї. Тут у глибокій печері він побачив дивну істоту — напівжінку-напівзмію, яка сказала, що коні стоять у неї. За повернення їх вона зажадала від Геракла вступити із нею в шлюб. Коли від цього шлюбу народилися троє синів — Агафірс, Гелон та Скіф, напівдіва спитала Геракла, кому з них передати на володіння країну, де вона мешкала. У відповідь на це Геракл залишив їй один із своїх луків і пояс, на кінці якого висіла золота чаша, й сказав: "Віддай свою країну тому з синів, який зможе підперезатися цим поясом і натягти лука". Таке зміг зробити лише Скіф, який і став родоначальником усіх скіфських царів. "На пам'ять про цю подію, — пише Геродот, — скіфи й досі носять на поясі золоту чашу".

***

Виявляється, що прозорим склом на території України користувалися ще скіфи. Такий факт установлено при розкопках Товстої Могили, де знайшли уламки скляного посуду. До цього вважалося, що прозоре скло вперше з'явилося в Україні принаймні на 200 років пізніше.

***

Автор Української Малої Енциклопедії Є. Онацький, роблячи у своїй великій праці розвідки щодо державності України, висловив таке цікаве спостереження. Творення держави — велика справа, яка ніколи не вичерпується в одному поколінні. Щоб створити державу, треба кілька поколінь, що передають одне одному визвольні ідеї, підтримують традицію будування незалежної держави. Так, створення Франції тривало два століття. Об'єднання Італії в державний організм, який проповідував Маккіавеллі, здійснилося за 300 років після його смерті. Боротьба ірландського народу за створення власної державності триває вже понад 600 років.

***

Поняття Україна і Русь є тотожними. Русь — давня назва України із столицею в Києві.
Перша конституція України була створена 1710 року гетьманом України Пилипом Орликом.

***

Відомо, що царський і радянський уряди видавали постанови, укази, циркуляри, розпорядження, що обмежували, а то й забороняли українську мову, культуру взагалі. Ось роки, в які ці постанови було видано: 1627, 1672, 1690, 1720, 1755, 1766, 1784, 1786, 1817, 1847, 1863, 1876,1884, 1908, 1914, 1933, 1938,1958, 1978, 1983, 1987.

***

На питання, коли хрестили Русь, більшість відповідає так: 988 року за князювання Володимира Святославича. При цьому згадуємо пам'ятник князю в Києві над Дніпром, де він навічно застиг у височині із хрестом у руці. Але Володимир хрестив Русь вдруге. У нього був попередник — князь Аскольд. Влітку 860 року за князювання в Києві Аскольда відбувалося хрещення Русі. Що ж сталося після того? Чому про той факт забули, а Володимирові довелося вдруге хрестити Русь?
822 року Аскольда було вбито. В державі знову запанувало язичництво, бо місце Аскольда на Київському престолі зайняв князь Олег, язичник. З літописів вилучалися всі згадки про події літа 860 року. Онук Олега — Володимир — вирішив приєднати Русь до християнського світу. Цього разу нова релігія стала державною. Тому в свідомість наступних поколінь Володимир увійшов першим і єдиним хрестителем Русі.

***

Знамениті морські походи київських князів назавжди лишилися в історії яскравими сторінками воєнного мистецтва.
Одного разу Візантія, знаючи про те, що мають прийти руські кораблі, замкнула величезними ланцюгами Босфорську протоку. Але кмітливі русичі знайшли вихід. Вони приладнали до суден колеса і, коли подув вітер, підняли вітрила. Кораблі по суходолу поїхали до стін столиці Візантії. Як свідчать історики, було це 907 року, коли дружину очолював князь Олег.

***

Львівський вчений-мовознавець М. Рогович висловив цікаву версію походження синього і жовтого кольорів на нашому прапорі. Він стверджує, що слово "хохол"— тюркського походження. Воно створено з двох самостійних слів: "хох", що значить синій, голубий, небесний, та "юлу"— жовтий, золотавий. Це поєднання, на думку мовознавця, й створило слово "хохол", тобто синьо-жовтий.

^ ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ, ЩО...

... вирушаючи волами по сіль переважно до Азовського і Чорного морів, чумаки брали з собою півня, який був для них своєрідним годинником. Адже, не маючи ні годинників, ні карт, вони вміли визначати час і свій маршрут. А орієнтиром маршруту слугувало сузір'я Чумацький шлях.

***

... новорічна ялинка з'явилась в Україні в XVII ст. за наказом Петра І, хоча на Західній Україні її влаштовували значно раніше. У наших пращурів цю роль виконував Дідух. До прийняття християнства Новий рік святкували напровесні.

***

... промисел і професія людей, які добували мед за часів Київської Русі, називалося бортництво і бортники. А перша згадка про цей промисел зафіксована в "Руській правді".

***

... найдавніша писанка зберігається у Київському історичному музеї. На ній відтворено образ богині Берегині. Писанки виготовляли дівчата з нагоди Великодня і дарували їх хлопцям.

***

... місце, де мали зводити оселю або копати криницю, наші предки визначали ось яким чином. На вибране для спорудження оселі місце ввечері насипали кілька жменьок зерна. Якщо вранці збіжжя не було поруйноване, то вважалося, що місце придатне для життя. Коли ж поклювали птахи або поточили миші — не придатне. Джерела для криниць виявляли за допомогою дерев'яного вугілля, яєць, вовни чи листка лопуха, залишаючи їх на ніч. Якщо вони були зволожені або на них з'являлися краплини, то тут і копали колодязь.

***

... найбільш незвичайною грушею може вважатися та, що росте в Макарівському районі на Київщині. Звуть її писанкою за те, що її плоди хтось ніби й справді розмалював барвистою веселкою. Від плодоніжки до чашечки на них неначе пензлем наведено зелені і червонуваті смужечки на жовтому тлі. А з боку, повернутому на південь, груші мають ще й розмитий рум'янець.

***

... експериментальні дослідження показали, що деякі види дерев чемов "підзаряджають" людський організм своєю біологічною енергій інші ж, навпаки, "висмоктують" її.

Найбільш "живильними" деревами для більшості людей є дуб та каштан. "Висмоктують" ж енергію, за переказами наших дідусів та бабусь, тополя і осика, що було перевірено експериментом, проведеним 1983 року в Києві. Ці властивості, на думку дослідників, однаково корисні людям. Коли людина має хронічну хворобу або просто перевтомлена, дерева "підживлюють" її ослаблений організм своєю біологічною енергією і, навпаки, в разі перенапруги організму від гострого захворювання "висмоктують" хворобу, посиливши захисні функції.

***

... що означають слова "соб" та "цабе"? Коли орали волами, за плугом йшов орач, а волів вів погонич, ідучи біля лівого вола по ще не зораній ниві Правий віл ступав борозною, і він називався борозенним. А воли час від часу збочували. І тоді орач гукав погоничеві або: "К собі!", тобто "ліворуч" — із цього вийшло "соб", або: "Од себе!", тобто "праворуч" — з цього вийшла "цабе". Борозенний віл завжди норовив вийти на тверду незорану землю, і тому найчастіше чулося оте "цабе". Звідси і пішла примовка: "Велике цабе" — тобто "велике начальство".

***

...між колядками і щедрівками є відмінність. Колядки та щедрівки, як ви знаєте, виконувались під час різдвяних та новорічних свят. Перші були прерогативою парубочих гуртів, а другі — дівочих. Колядували протягом кількох днів, починаючи від Різдва, а щедрувати починали лише напередодні Нового року.

***

... в Україні був звичай влаштовувати весілля батькам. За яких умов відбувався цей обряд і як він називався? Вінець, або весілля батьків, влаштовували на третій день весілля останньої дитини за умови, якщо старші одружені діти також жили в парі.

***

... сучасні дослідники з подивом для себе відкрили, що біоритми дуба, цього патріарху лісу, щедро оспіваного народом, збігаються з частотою биття нашого серця.

Цікаві факти про єгипетські піраміди

 Єгипетські піраміди – це єдине з Семи чудес світу, яке дійшло до наших днів. Вони були побудовані не рабами, а звичайними людьми, в знак поклоніння правлячому фараону, при чому сама служба на будівництві була справа суто добровільною.

Початкова висота найбільшої піраміди Хеопса (вершина якої не збереглася до наших днів) становила 146,6 м. На її спорудження пішло приблизно 2,3 мільйона кам’яних блоків, кожен з яких в середньому важив 2,5 т. Блоки з’єднувалися між собою без допомоги цементу, але були підігнані один до одного так щільно, що в стики неможливо пропхати навіть волосину.
Деякі англійські астрономи XIX століття стверджували, що піраміди є астрономічними обсерваторіями і могли використовуватися як сонячні годинники. Астроном, Чарлз Сміт, намагався довести, що розміри пірамід свідчать про їх створення Богом і що в них міститься інформація про час другого пришестя Христа. Інші пірамідологи вважають, що піраміди – справа рук прибульців з космосу.
За підрахунками Наполеона, кам’яних блоків від трьох пірамід в Гізі вистачило б, щоб огородити усю Францію стіною заввишки в 3 метри і товщиною в 30 сантиметрів.
На верхівках деяких пірамід зображені очі. Так, наприклад, піраміда Сенусерта I називалась “Сенусерт, що дивиться на Єгипет”.
Лише в 1889 році піраміда Хеопса перестала бути найвищою будівлею світу, поступившись першістю Ейфелевій вежі.